Актуальні оголошення !!!

Податкова повідомляє

Деклараційна кампанія – 2020: податкова декларація про майновий стан і доходи

 Актуальний коментар Головного управління ДПС у Черкаській області щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи у 2020 році.

Фізична особа — платник податку подає Декларацію за звітний податковий період у встановлені Кодексом строки до контролюючого органу за своєю податковою адресою.

Податкова адреса платника податків – фізичної особи – це місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі (п. 45.1 ст. 45 Кодексу).

Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси. 

У разі якщо платник податку проживає не за місцем реєстрації (прописки) – Декларація подається до контролюючого органу за податковою адресою, тобто за місцем реєстрації згідно з паспортними даними.

У разі якщо фізична особа знята з реєстрації за однією адресою, але ще не зареєстрована за іншою – Декларація подається до податкового органу за попередньою податковою адресою.

Нагадуємо! Пунктом 70.7 ст. 70 Кодексу передбачено, що фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822, фізичні особи – платники податків зобов’язані інформувати контролюючі органи про зміну даних шляхом подання заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (далі – Заява за формою № 5ДР).

 Звертаємо увагу! Внутрішньо переміщені особи: у разі якщо платник податків – внутрішньо переміщена особа подав до контролюючого органу за місцем фактичного проживання/перебування Заяву за формою № 5ДР та пред’явив при цьому довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, він декларацію подає до цього контролюючого органу.

!!! Однак якщо такі дії не здійснено, то декларація подається платником податку за адресою (місцезнаходженням) контролюючого органу, який переміщено з тимчасово окупованої території.

 

Операції з постачання товарів за договором фінансового лізингу 

Головне управління  ДПС у Черкаській  області повідомляє, що Законом України від 20 грудня 2019 року № 425-IX  «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку із вдосконаленням процедури проведення фінансової реструктуризації та щодо вдосконалення оподаткування операцій фінансового лізингу» (далі – Закон № 425), внесені зміни щодо  визначення бази оподаткування ПДВ при здійсненні операцій з постачання товарів, які були повернуті лізингоодержувачем лізингодавцю за договором фінансового лізингу.

Починаючи з 29.12.2019 змінено редакцію пункту 189.5 статті 189 розділу V ПКУ. Так, згідно з новою редакцією у разі постачання товарів, які були повернуті лізингоодержувачем лізингодавцю за договором фінансового лізингу у зв’язку з його невиконанням чи неналежним виконанням (у тому числі повернуті на підставі виконавчого напису нотаріуса), та при цьому лізингодавцем за операцією з повернення таких товарів до складу податкового кредиту не включалися суми податку, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання таких товарів.

Ціна придбання визначається, як вартість товарів, за якою такі товари були повернуті лізингодавцю, а саме, як первісна вартість товарів (об’єкта фінансового лізингу) за вирахуванням сплачених лізингових платежів у частині компенсації вартості об’єкта фінансового лізингу. У разі придбання товарів у платника податку ціна придбання визначається з урахуванням податку на додану вартість.

Якщо за товарами, база оподаткування при постачанні яких визначалася як позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання, в майбутніх податкових періодах суми податку за операцією з повернення таких товарів були включені до складу податкового кредиту лізингодавця, застосовується положення пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ.

Звертаємо увагу, що внесення вказаних змін, норми пункту 189.5 статті 189 розділу V ПКУ встановлювали особливості визначення бази оподаткування ПДВ виключно для випадків постачання товарів за договорами фінансового лізингу, які були повернуті у зв’язку з невиконанням умов такого договору лізингоодержувачем, не зареєстрованим як платник податку.

Посилання на Закон № 425  https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/425-20

 

Нові норми застосування РРО з 19 квітня 2020  року

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що з 19 квітня 2020 року набирає чинності Закон України від 20 вересня 2019 року №128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №128-IX), крім окремих норм.

Звертаємо увагу, що з 19 квітня 2020 року суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі матимуть можливість застосовувати програмні реєстратори розрахункових операцій.

Програмний РРО — це програмний, програмно-апаратний або програмно-технічний комплекс у вигляді технологічного або програмного рішення, що використовується на будь-якому пристрої (комп’ютер, смартфон, планшет) та в якому фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер контролюючого органу і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу.

Законом №128-IX також передбачено, що контролюючий орган (ДПС) забезпечує безкоштовне програмне рішення для використання суб’єктом господарювання програмного РРО. Всі розрахункові операції реєструватимуться на фіскальному сервері ДПС, тобто кожному розрахунковому документу, створеному програмним РРО, присвоюватиметься певний унікальний номер (код).

В програмних РРО фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер податкового органу.

Фіскальний сервер – це сервер, через який реалізується фіскальна функція, знайома нам зі звичайних РРО і призначений він для реєстрації звичних для нас розрахункових операцій.

Такий сервер здійснює:

  • реєстрацію Програмних РРО;
  • електронних розрахункових документів;
  • електронних фіскальних звітів та електронних фіскальних звітних чеків;
  • збереження даних щодо проведеної операції з присвоєнням фіскальних номерів;
  • та через електронний також надає доступ до інформації про розрахункові операції, проведені з використанням Програмних РРО, а також інтеграцію з Програмними РРО.

Відповідно до Закону №128-IX, при використанні програмних РРО, суб’єкти господарювання повинні подавати до податкових органів по дротових або бездротових каналах зв’язку електронні фіскальні звіти та електронні фіскальні звітні чеки.

При здійсненні розрахункових операцій в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу необхідно:

– створювати контрольні стрічки у паперовій та/або електронній формі і забезпечувати їх зберігання: – на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) – протягом трьох років; – на програмних РРО у разі здійснення розрахункових операцій у режимі офлайн – до моменту передачі електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків до фіскального сервера контролюючого органу;

– проводити розрахункові операції через РРО та/або через програмні РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості;

– вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті).

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками ПДВ (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Посилання на Закон №128-IX https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/128-20

 

Боротьба з корупцією

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що з метою вжиття дієвих заходів, направлених на профілактику і попередження корупційних правопорушень здійснюється постійний контроль щодо упередження неправомірних дій та бездіяльності, вчинення можливих корупційних правопорушень працівниками головного управління під час виконання своїх посадових обов’язків.

Звертаємо увагу, що в ДПС функціонує «гаряча» телефонна лінія «Пульс»: 0800-501-007 (напрямок «4»), на яку можна повідомити про факти вимагання та отримання неправомірної вигоди та інші протиправні дії з боку посадових осіб податкової.

Також, про зазначені факти просимо повідомляти відділ з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління ДПС у Черкаській області за адресою: Черкаська область, м.Черкаси, вул. Хрещатик, 235, кабінет 404 (тел. 33-91-27) ел. адреса відділу (ck.szvk@tax.gov.ua).

 

Зміни в оподаткуванні ПДВ: процедура  проведення фінансової реструктуризації та оподаткування фінансового лізингу

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує про зміни, які відбулися у частині оподаткування ПДВ.

Так, Законом України від 20 грудня 2019 року № 425-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку із вдосконаленням процедури проведення фінансової реструктуризації та щодо вдосконалення оподаткування операцій фінансового лізингу» (далі – Закон № 425) до 01.01.2023 продовжено дію пільгового режиму оподаткування ПДВ для операцій платників податку – боржника та/або поручителя (майнового поручителя – заставодавця, іпотекодавця) з постачання товарів для цілей погашення заборгованості боржника перед кредиторами відповідно до плану реструктуризації, підписаного згідно із законом щодо фінансової реструктуризації, або плану санації, затвердженого згідно із законодавством, що регулює відносини з питань відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, з урахуванням особливостей, встановлених законом щодо фінансової реструктуризації.

Звертаємо увагу, що під час здійснення операцій з постачання товарів, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість згідно із цим пунктом, платники податку – боржник та/або поручитель (майновий поручитель – заставодавець, іпотекодавець) не застосовують норми пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 розділу V ПКУ щодо нарахування податкових зобов’язань або коригування раніше нарахованих податкових зобов’язань та/або сум податку, віднесених до податкового кредиту у зв’язку з таким постачанням (пункт 46 підрозділу 2 розділу XX ПКУ).

При цьому, у порівнянні з попередньою редакцією пункту 46 підрозділу 2 розділу XX ПКУ дія такого пільгового режиму оподаткування ПДВ, починаючи з дати набрання чинності Законом № 425, а саме з 29.12.2019, окрім операцій, визначених у вказаному пункті ПКУ, що здійснюються платником податку – боржником, поширюється також і на аналогічні операції, здійснювані платником податку – поручителем (майновим поручителем – заставодавцем, іпотекодавцем).

Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника – юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи, встановлено Кодексом України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року № 2597-VIII.

Умови та порядок проведення процедури добровільної фінансової реструктуризації боржника із вжиттям відповідних заходів визначено Законом України від 14 червня 2016 року № 1414-VIII «Про фінансову реструктуризацію».

Термін «майновий поручитель» визначено у Законі України від 05 червня 2003 року № 898-IV  «Про іпотеку» (далі – Закон № 898). Майновий поручитель – це особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов’язання іншої особи-боржника (стаття 1 Закону № 898).

Крім того, починаючи із 29.12.2019, запроваджено режим звільнення від оподаткування ПДВ для операцій банків та інших фінансових установ з постачання (продажу, відчуження в інший спосіб) товарів, що були отримані ними від боржників, поручителів (майнових поручителів – заставодавців, іпотекодавців) за операціями з постачання товарів, що звільнені від оподатковування згідно з абзацом першим пункту 46 підрозділу 2 розділу XX ПКУ. Звільнення від оподаткування ПДВ операцій банків та інших фінансових установ стосується тієї частини вартості товарів, за якою вони були набуті у власність у рахунок погашення зобов’язань за договором кредиту (позики).

У разі постачання (продажу, відчуження в інший спосіб) банками та іншими фінансовими установами товарів, отриманих ними в результаті операцій, звільнених від оподаткування на підставі пункту 46 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання таких товарів. Ціна придбання визначається як вартість товарів, за якою такі товари були отримані банками та іншими фінансовими установами.

Посилання на Закон № 425  https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/425-20

Податкова інформує

Продовжено дію нульової ставки  ПДВ для підприємств, заснованих громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що Законом України від 05 грудня 2019 року № 344-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для діяльності підприємств та організацій, заснованих громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю» (далі – Закон № 344) продовжено дію пільги для підприємств, заснованих громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю.

Так, до 01.01.2025 продовжено дію нульової ставки ПДВ для операцій з постачання товарів (крім підакцизних товарів) та послуг (крім послуг, що надаються під час проведення лотерей і розважальних ігор та послуг з постачання товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку здійснювати постачання товарів від імені та за дорученням іншої особи без передання права власності на такі товари), що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських об’єднань осіб з інвалідністю, які засновані громадськими організаціями осіб з інвалідністю і є їх власністю, де кількість осіб з інвалідністю, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків середньооблікової кількості штатних працівників, і за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить протягом звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу витрат виробництва (пункт 8 підрозділу 2 розділу XX ПКУ).

При цьому у порівнянні з попередньою редакцією пункту 8 підрозділу 2 розділу XX ПКУ у тексті зазначеного пункту ПКУ слова «інвалід», «дитина-інвалід», «громадські організації інвалідів» в усіх відмінках і числах замінено відповідно словами «особа з інвалідністю», «дитина з інвалідністю», «громадські об’єднання осіб з інвалідністю» у відповідному відмінку і числі.

В абзаці третьому пункту 8 підрозділу 2 розділу XX ПКУ приведено у відповідність найменування Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» до чинного – «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

Таким чином, підприємствам та організаціям громадських об’єднань осіб з інвалідністю до 01.01.2025 подовжили право на застосування нульової ставки ПДВ до операцій з постачання товарів/послуг, місцем постачання яких згідно зі статтею 186 розділу V ПКУ визначено митну територію України, за умови відповідності критеріям, визначеним у пункті 8 підрозділу 2 розділу XX ПКУ. 

Посилання на  Закон №344-IX  https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/344-20


Зміни у декларації з ПДВ

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує платників ПДВ, що з 1 січня 2020 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 20.11.2019р. №488  «Про внесення змін до форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість та визнання таким, що втратив чинність, наказу Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2011 року №167» (далі – Наказ №488).

Наказом №488 внесені зміни до Форми податкової декларації з ПДВ, форми уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, а також Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ.

Так, актуалізовано формат для зазначення інформації щодо платника ПДВ,  деталізовано порядок відображення у розділі І декларації «Податкові зобов’язання» обсягів операцій з вивезення товарів за межі митної території України. Відповідно, додано нові рядки 2.1. та 2.2., в яких відображаються операції, що оподатковуються за нульовою ставкою та ті, що звільнені від оподаткування.

З рядка 5 декларації, виділено окремий рядок 5.1 для зазначення обсягів операцій, які звільнені від оподаткування

У новій редакції викладено  (Д6) додаток 6 декларації. Скасовано «Звіт про суми податкових пільг» та встановлено, що суб’єкти господарювання мають відображати інформацію про суми податкових пільг у податковій звітності.

Замість частини третьої таблиці 1, в якій відображалися операції, які звільнені від оподаткування, впроваджено таблицю 2 «Розрахунок сум податку на додану вартість, не сплаченого суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг».

Таблиця 2 (Д6) заповнюється у разі здійснення у звітному (податковому) періоді операцій з постачання товарів/послуг, що звільнені від оподаткування ПДВ. Інформація зазначається у розрізі податкових пільг, які використовуються платником податку.

Таблиця «Розрахунок показників щодо належності підприємства (організації) до підприємства (організації) інвалідів» викладена у новій редакції.

У новій редакції викладено форму Розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ для осіб, не зареєстрованих платниками податку на вартість. Вона, зокрема, передбачає нарахування самостійно платником суми штрафу у зв’язку з виправленням помилок у разі, якщо внаслідок уточнення збільшується сума нарахованих податкових зобов’язань.

Таким чином, особам, не зареєстрованим як платники податку,  надана можливість відкоригувати задекларовані податкові зобов’язання з ПДВ, що нараховані отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

Отже, подання податкової звітності за формою, яка враховує зміни, внесені Наказом №488, вперше здійснюється за звітний період січень 2020 року, (граничний термін подання 20.02.2020), І квартал 2020 року (граничний термін подання 12.05.2020).

Уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, зі змінами, внесеними Наказом №488, подається починаючи з 1 січня 2020 року.

Посилання на наказ Мінфіна № 488  https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1285-19


Справляння у 2020 році екологічного податку за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення

Головне управління ДПС у Черкаській області нагадує, що порядок справляння екологічного податку за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення (далі – Викиди двоокису вуглецю) регламентується статтями 240-250 Розділу VIII Податкового Кодексу (далі- Кодекс).

Так, відповідно до п.240.1 ст.240 Кодексу платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

Звертаємо увагу, що відповідно до п.240.7 ст.240 Кодексу встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють Викиди двоокису вуглецю в обсязі менше ніж 500 тонн за рік, вони не є платниками зазначеного податку.

При цьому, у разі якщо річний обсяг Викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому Кодексом.

Об’єктом та базою оподаткування екологічним податком, зокрема, є обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (п. 242.1 ст. 242 Кодексу).

Разом з тим, база оподаткування екологічним податком за Викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік (п. 242.4 ст. 242 Кодексу).

Слід зазначити, що форма Податкової декларації екологічного податку (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №715 із змінами та доповненнями. Невід’ємною частиною Декларації є додатки (розрахунки), зокрема, розрахунок за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення здійснюється у додатку 1 до Декларації (далі – Додаток).

Граничними термінами подання податкових декларацій та сплати податкових зобов’язань з Податку вважаються за:

IV квартал 2019 року – 10 лютого 2020 року, а останнім днем сплати податку – 19 лютого 2020 року;

  • квартал ц.р. – 12 травня та 20 травня 2020 року відповідно;
  • квартал ц.р. – 10 серпня та 19 серпня 2020 року відповідно;
  • квартал ц.р. – 9 листопада та 19 листопада 2020 року відповідно;
  • квартал ц.р. – 9 лютого та 19 лютого 2021 року відповідно.

З метою встановлення суб’єктом господарювання факту перевищення, визначеного п. 240.7 ст. 240 ПКУ граничного обсягу Викидів двоокису вуглецю, такому суб’єкту необхідно вжити заходів із виконання інвентаризації обсягу таких викидів у порядку встановленому законодавством.

Платники екологічного податку декларують податкові зобов’язання за Викиди двоокису вуглецю за обсяги таких викидів, що перевищують граничний обсяг, починаючи із звітного (податкового) періоду, у якому досягнуто граничний обсяг таких викидів у окремому Додатку та подають до контролюючого органу за місцезнаходженням стаціонарних джерел забруднення.

Звертаємо увагу, що податкова преференція на підставі п. 240.7 ст. 240 Кодексу щодо невнесення податкових зобов’язань за Викиди двоокису вуглецю в частині перших 500 тон викидів застосовується сумарно за викиди всіх стаціонарних джерел, які належать або використовуються платником екологічного податку – суб’єктом господарювання.


Деклараційна кампанія – 2020: Граничні строки подання податкової декларації про майновий стан і доходи у 2020 році

 Актуальний коментар Головного управління ДПС у Черкаській області щодо граничних строків подання податкової декларації про майновий стан і доходи у 2020 році.

10.02.2020 – для фізичних осіб – підприємців (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) (протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (року).

У разі якщо фізична особа – підприємець (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, такі доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи зазначаються в річній податковій декларації, що подається у строк, визначений п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 Кодексу

30.04.2020 – для громадян, які зобов’язані подати декларацію (до  01 травня року, що настає за звітним).

30.04.2020 – для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (до  01 травня року, що настає за звітним).

31.12.2020 – для громадян, які мають право на податкову знижку (по 31 грудня (включно)  наступного за звітним податкового року).    

30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності – для фізичних осіб – підприємців, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням.

У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням останнім базовим податковим звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

Не пізніше 60 календарних днів, що передують виїздудля платників податку – резидентів, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання.

Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем  (п. 49.20 ст. 49 Кодексу).

При отриманні іноземних доходів: у разі відсутності у платника податку підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел і суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 Кодексу, то згідно з п.п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Кодексу такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. Заява подається до 01.05.2020 (граничний термін подання декларації).

Звертаємо увагу, що платники податків подають декларацію про майновий стан і доходи за новою формою. Зміни до форми податкової декларації внесені наказом Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859».

Декларацію про майновий стан і доходи платники податків подають до державної податкової інспекції за місцем своєї податкової адреси (реєстрації).

Посилання на наказ Міністерства фінансів №177 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0728-19


ТОП – питання платників податків Черкащини щодо щодо запровадження програмних РРО

Головне управління ДПС у Черкаській області продовжує роз’яснювальну роботу для платників податків щодо новацій у сфері застосування РРО.

Нагадаємо, що  Законами України від 20.09.2019 №128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» та №129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» визначено ряд особливостей застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Надаємо відповіді на ТОП – питання платників податків Черкащини щодо щодо запровадження програмних РРО.

Що таке Програмний РРО?

Програмний РРО — це програмний, програмно-апаратний або програмно-технічний комплекс у вигляді технологічного або програмного рішення, що використовується на будь-якому пристрої (комп’ютер, смартфон, планшет) та в якому фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер контролюючого органу і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу.

Що таке фіскальний сервер?

Це сервер, через який реалізується фіскальна функція, знайома нам зі звичайних РРО і призначений він для реєстрації звичних для нас розрахункових операцій.

Такий сервер здійснює:

-реєстрацію Програмних РРО;

-електронних розрахункових документів;

-електронних фіскальних звітів та електронних фіскальних звітних чеків;

-збереження даних щодо проведеної операції з присвоєнням фіскальних номерів;

-та через електронний також надає доступ до інформації про розрахункові операції, проведені з використанням Програмних РРО, а також інтеграцію з Програмними РРО.

Скільки кошує програмне РРО від ДПС?

ДПС надаватиме свій програмний продукт безкоштовно та здійснюватиме його безкоштовне обслуговування та підтримку в технічному стані.

Які види РРО можна застосовувати у 2020 році&

Суб’єктам господарювання, які здійснюють розрахункові операції готівковими коштами (платіжними картками, платіжними чеками, жетонами тощо) у 2020 році пропонується альтернатива щодо виду застосовуваних РРО, тобто можна буде використовувати як звичайний (класичний РРО), так і програмний РРО.

Всі розрахункові операції реєструватимуться на фіскальному сервері ДПС, тобто кожному розрахунковому документу, створеному програмним РРО, присвоюватиметься певний унікальний номер (код).

Що таке режим офлайн для програмних РРО?

Законом України від 20.09.2019 р. № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» для програмних РРО передбачено можливість застосування режиму офлайн.

Режим офлайн — це режим, що застосовується на період втрати зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером контролюючого органу.

На період відсутності зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером контролюючого органу проведення розрахункових операцій здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше 36 год, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери з діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу.

Використовувати такі фіскальні номери суб’єкт господарювання зможе не більше 168 год протягом календарного місяця.

Без зарезервованих фіскальних номерів із цього діапазону використовувати програмний РРО офлайн не можна.

Протягом години після встановлення зв’язку програмного РРО із фіскальним сервером здійснюється передання копій, створених програмним РРО розрахункових документів з присвоєними їм у режимі офлайн фіскальними номерами, до фіскального сервера контролюючого органу. Такі розрахункові документи мають бути передані до моменту передачі електронного фіскального звіту, електронного фіскального звітного чека за день, коли було сформовано такі розрахункові документи.

Зазначені розрахункові документи мають зберігатися програмним РРО до моменту отримання від контролюючого органу підтвердження про доставку розрахункових документів.

Коли РРО не застосовується?

Фізична особа — підприємець, яка перебуває на третій групі спрощеної системи оподаткування, при здійсненні розрахункових операцій виключно у безготівковій формі (шляхом перерахування коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку, а також шляхом внесення готівки через касу банку для подальшого перерахування на розрахунковий рахунок) може не застосовувати РРО незалежно від виду діяльності та обсягу, отриманого протягом календарного року доходу.

Роз’яснювальна  робота триває!