День: 03.02.2020

РОЗ’ЯСНЕННЯ ЩОДО ЗАПОВНЕННЯ ДЕКЛАРАЦІЙ

Відповідно до статті 45 Закону Українии «Про запобігання корупції» (далі – Закону) особи, зазначені у пункті 1підпункті “а” пункту 2 частини першої статті 3 Закону особи уповноважені на виконання функцій місцевого самоврядування, зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

З 1 січня 2020 року змінюється законодавство з питань декларування

2 жовтня минулого року прийнято Закон України № 140-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції», яким зокрема внесено зміни до статей 46 та 52 Закону, чим розширено перелік відомостей, які декларант має подавати щодо себе та членів сім’ї, та змінено окремі аспекти процедури декларування в цілому. Закон № 140-IX набув чинності 18.10.2019, крім змін до вказаних статей, які набудуть чинності 01 січня 2020 року.

Серед цих змін варто звернути увагу на такі:

  1. З 01.01.2020 підлягають декларуванню:

– юридичні особи, трасти або інші подібні правові утворення, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї;

– криптовалюти, що належать суб’єкту декларування або членам його сім’ї, що декларуються у складі нематеріальних активів;

– банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, у яких у суб’єкта декларування або членів його сім’ї відкриті рахунки (незалежно від типу рахунку, а також рахунки, відкриті третіми особами на ім’я суб’єкта декларування або членів його сім’ї) або зберігаються кошти, інше майно. Такі відомості включають дані про тип та номер рахунку, дані про банківську або іншу фінансову установу, осіб, які мають право розпоряджатися таким рахунком або мають доступ до індивідуального банківського сейфа, осіб, які відкрили рахунок на ім’я суб’єкта декларування або членів його сім’ї.

  1. Уточнено, що відомості про грошові активи, фінансові зобов’язання подаватимуться як щодо декларанта, так і щодо членів його сім’ї.
  2. Фінансові зобов’язання декларанта та членів його сім’ї зазначатимуться лише у разі, якщо розмір зобов’язання перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року. Відтепер не потрібно зазначати загальний розмір фінансового зобов’язання, якщо його розмір не перевищує цю суму. В складі фінансових зобов’язань не зазначатимуться кошти, позичені іншим особам.
  3. Дані про об’єкт декларування, що перебував у володінні або користуванні суб’єкта декларування або членів його сім’ї, зазначатимуться в декларації, якщо такий об’єкт перебував у володінні або користуванні станом на останній день звітного періоду або протягом не менше половини днів протягом звітного періоду.
  4. Для цілей декларування членами сім’ї суб’єкта декларування вважатимуться:

– особа, яка перебуває у шлюбі із суб’єктом декларування, – незалежно від спільного проживання із таким суб’єктом;

– діти суб’єкта декларування до досягнення ними повноліття – незалежно від спільного проживання із таким суб’єктом;

– особи, що спільно проживали із суб’єктом декларування станом на останній день звітного періоду або сукупно протягом не менше 183 днів протягом року, що передує року подання декларації.

(Стаття 1 Закону члени сім’ї: б) будь-які особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки із суб’єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.)

  1. Під суттєвою зміною майнового стану розумітиметься не тільки отримання доходу, придбання майна, а й здійснення видатку на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів (станом на 01.01.2019 1853 *50 = 92650), встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року.

Водночас положення щодо подання повідомлень про суттєві зміни в майновому стані застосовуватимуться лише до суб’єктів декларування, які є службовими особами, що займають відповідальне та особливо відповідальне становище, а також до суб’єктів декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків.

Вимоги частини першої статті 52 Закону залишаються незмінними (У разі відкриття суб’єктом декларування або членом його сім’ї валютного рахунка в установі банку-нерезидента відповідний суб’єкт декларування зобов’язаний у десятиденний строк письмово повідомити про це Національне агентство у встановленому ним порядку, із зазначенням номера рахунка і місцезнаходження банку-нерезидента.)

  1. Змінено норму щодо подання виправленої декларації. Так, Законом, що декларант протягом семи днів після подання декларації має право подати виправлену декларацію не більше трьох разів.

Значно розширено коло близьких осіб. Так, до переліку близьких осіб, які були зазначені у чинному Закону, наразі додається: двоюрідний брат, двоюрідна сестра, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки) (тобто свати).

Окремо варто відмітити зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України, які набрали чинності 18 жовтня 2019 року.

  1. Змінами до статті 257 Кодексу України про адміністративні правопорушення уточнено, що особа, яка склала протокол про вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією (статті 172-4 – 172- 9-1 ), одночасно з надісланням його до суду надсилає за місцем роботи особи, яка притягається до відповідальності, повідомлення про складення протоколу для розгляду питання щодо можливого відсторонення такої особи від виконання службових повноважень із зазначенням характеру вчиненого правопорушення та норми закону, яку порушено.
  2. Змінами до Кримінального кодексу України до корупційних злочинів віднесено статтю 3661 , яка визначає кримінальну відповідальність за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації (якщо відомості про об’єкт декларування відрізняються від достовірних на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб) або умисне неподання суб’єктом декларування зазначеної декларації.

(За детальною інформацією зверніться за посиланням: https://nazk.gov.ua/uk/departament-perevirky-deklaratsij-ta-monitoryngu-sposobu-zhyttya/metodychni-rekomendatsiyi-sub-yektam-deklaruvannya/ ).